Лабораторна робота № 1
Застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності навчання
Відповіді на
контрольні запитання.
1. Чи можна ототожнювати поняття
«комп’ютерна технологія навчання» та «інформаційна технологія», відповідь
обґрунтувати.
Під інформаційними
технологіями розуміють різні методи, способи та алгоритми збирання, зберігання,
оброблення, представлення і передавання інформації ,також способи і засоби
збирання, оброблення та передавання інформації з метою одержання нових
відомостей про об’єкт, що вивчається. Головною
особливістю комп’ютерних технологій
навчання є використання комп’ютера в якості нового засобу навчання.
Таким чином комп’ютерні технології навчання це спосіб застосування
інформаційних технологій, а не тотожні значення
2. Які перспективи розвитку
Інтернет, як ці перспективи можуть вплинути на навчальний процес ВНЗ?
Застосування цих потужних
електронних ресурсів — носіїв інформації дозво- ляє значною мірою
інтенсифікувати й творчо урізноманітнити процес навчання. Він супроводжується
використанням персо- налізованих форм навчання, зокрема дистанційної, яка за
своїм характером є універсальною і базується на використанні ши- рокого спектра
традиційних, нових інформаційних, телекому- нікаційних технологій. Перехід до
інформаційного суспільства вносить зміни в усі сфери життєдіяльності людини, що
при- зводить до зміни вимог, які висуваються до сучасних фахівців, в тому числі
мистецтвознавців, медиків тощо. Значне місце в інформаційному забезпеченні
належить глобальній мережі Ін- тернет та її ресурсам.
3. Які послуги надає Інтернет, яку користь від них може
одержати викладач, студент?
1. організація пізнавальної діяльності
шляхом моделювання;
2. імітація типових професійних
ситуацій за допомогою мультимедіа;
3. застосування одержаних знань у
наукових дослідженнях;
4. ефективне тренування знань, умінь і
навичок;
5. автоматизований контроль результатів
навчання;
6. здійснення зворотного зв’язку;
7. розвиток творчого мислення;
8. можливості об’єднання в навчальних
програмах візуальної та звукової форм.
4. Які властивості Інтернет, їх використання в
навчальному процесі ВНЗ?
1. Індивідуалізація та диференціація навчання.
2. Підвищення активності учасників освітнього
процесу.
3. Допомога в інтенсифікації навчального
процесу.
4. Підвищення мотивації навчання.
5. Створюють умови для самостійної роботи.
6. Сприяють формуванню самооцінки в студентів.
7. Створюють комфортне середовище навчання.
5. У чому полягає новий підхід до освіти за умови
використання ІКТ?
Недостатньо
просто оволодіти інформаційними технологіями. Необхідно виділити і найбільш
ефективно використовувати ті їх можливості, які можуть в деякій мірі
забезпечити рішення конкретно поставлених задач.
Досягнення в області використання інформаційних технологій у сфері
освіти, повинні служити одній цілі - розробці методологічної основи
застосування інформаційних технологій в процесі навчання і самоосвіти. По суті,
у теперішній час суспільство стоїть перед задачею - навчитись правильно і
раціонально використовувати комп’ютер в системі освіти.
6. Які позитивні і негативні
наслідки використання ІКТ в навчальному процесі?
Однією з переваг використання ІКТ є індивідуалізація
процесу навчання. Водночас зі значними перевагами, тут є й крупні недоліки, які
зв’язані з тотальною індивідуалізацією. Індивідуалізація зводить до мінімуму
обмежене в навчально-виховному процесі живе спілкування учнів та учителів,
учнів між собою, пропонуючи їм спілкування у вигляді «діалогу з комп’ютером».
Це приводить до того, що учень, який активно використовує живе мовлення,
замовкає на тривалий час при роботі з ІКТ. Тобто, учень не отримує достатньої
практики діалогічного живого мовлення. Другий недолік застосування ІКТ тісно
зв’язаний з першим. Це – скорочення соціальних контактів, соціальних взаємодій,
практики та спілкування, тобто індивідуалізм. Деякі труднощі можуть зустрічати
учні та вчителя під час пошуку інформації, так як цей процес надає значну
свободу в пошуку й використанні інформації.
8. У чому полягають переваги
інформаційних технологій в навчальному процесі в порівняні з традиційним
навчальним процесом?
− організація пізнавальної діяльності
шляхом моделювання;
− імітація типових професійних ситуацій
за допомогою мультимедіа;
− застосування одержаних знань у наукових
дослідженнях;
− ефективне тренування знань, умінь і
навичок;
− автоматизований контроль результатів
навчання;
− здійснення зворотного зв’язку;
− розвиток творчого мислення;
− можливості об’єднання в навчальних
програмах візуальної та звукової форм.
9. Наведіть характеристику
мультимедійних технологій та в чому полягають переваги їхнього використання в навчальному
процесі ВНЗ?
дистанційного навчання. Одним з
найефективніших ультрасучасних прийомів передачі, обміну і представлення
інформації є мультимедіатехнології. Вони характеризуються арсеналом виразніших,
ніж текст засобів представлення інформації: у вигляді дво- та тривимірної
графіки, звукового супроводу, відео, анімації тощо. Експериментально
встановлено, що при усному викладенні матеріалу за хвилину сприймається та
переробляється близько однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при
«підключенні» органу зору – до 100 тисяч таких одиниць. Тому абсолютно очевидна
висока ефективність використання в навчаннімультимедійних засобів, заснованих
на одночасному комбінованому зоровому і слуховому сприйнятті матеріалу.
Мультимедіа-технології забезпечують істотну інтенсифікацію процесу навчання і
значне підвищення мотивації завдяки можливості застосування різноманітних
способів обробки інформації:
• «маніпулювання» візуальною інформацією –
поєднання, накладення, переміщення її як умежах даного, так і попереднього
(наступного) екранів;
• поєднання (комбінування) різної
аудіо-візуальної інформації;
• реалізація анімаційних ефектів;
• збільшення або зменшення певного
лінійного параметра, розтягування або стиснення зображення;
• дискретна подача аудіо-візуальної
інформації;
• тонування зображення;
• фіксування обраної частини
візуальної інформації для подальшого переміщення або детальнішого розгляду;
• багатовіконне представлення
аудіо-візуальної інформації на одному екрані; • можливість активування
будь-якої частини екрану при багатовіконному режимі (наприклад, в одному
«вікні» – демонстрація відеофільму, в іншому – текст);
• демонстрація різноманітних процесів, явищ чи
подій в режимі реального часу.
10. Охарактеризуйте єдине інформаційне освітнє
середовище та технологію його наповнення і використання в навчальному процесі
ВНЗ?
Ключовим компонентом в
ЄОС є комп’ютер. Єдине
інформаційно-освітнє середовище це система, в
якій задіяні на інформаційному рівні та пов’язані між собою всі учасники
навчально-виховного процесу: адміністрація, викладачі, студенти та їхні батьки.
Практично всі учасники навчально-виховного процесу об’єднані між собою
відповідними інформаційними потоками.
Упровадження
інформаційно-комунікаційних технологій у процес викладання всіх предметів
вимагає підвищення інформаційної культури педагога, впровадження нових методів
навчання з використанням комп’ютерних технологій. Особливої уваги потребує
формування інформаційно-комунікаційної компетентності педагога і студента. Без
цього неможливе здійснення навчально-виховного процесу в єдиному
інформаційно-освітньому просторі. Саме викладач вирішує, в якій якості, в якому
обсязі і для яких цілей можуть бути використані засоби ІКТ у навчальному
процесі. Тобто викладач є одним із найбільш активних учасників створення
єдиного інформаційного освітнього простору навчального закладу.
11. Що спільного та різного в
поняттях «комп’ютерні технології», «інформаційні технології»?
Інформаційні технології – це узагальнююче
поняття, що описує різні методи, способи та алгоритми збирання, зберігання,
оброблення, представлення і передавання інформації. Під інформаційними
технологіями розуміють також способи і засоби збирання, оброблення та
передавання інформації з метою одержання нових відомостей про об’єкт, що
вивчається, або – сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними
ресурсами.У зв’язку з тим, що навчально-виховний процес неможливий без обміну інформацією,
то всі педагогічні технології є інформаційними.
Необхідно виокремити поняття «комп’ютерна технологія
навчання», що не можна ототожнювати з поняттям «інформаційна технологія», тому
що поняття технології інформатизації освіти значно ширше, ніж тільки технологія
використання інформаційних і комунікаційних технологій у сфері освіти. Це
поняття включає увесь комплекс прийомів, методів, способів і підходів, цілей
інформатизації освіти, що забезпечують їх досягнення. В основі засобів
інформаційних технологій, що використовуються в сфері освіти, розміщується
персональний комп’ютер, оснащений набором периферійних пристроїв.
У системі освіти широкого поширення набули
універсальні офісні прикладні програми і засоби інформаційно-комунікаційних
технологій: текстові процесори, електронні таблиці, програми підготовки
презентацій, системи управління базами даних, органайзери, графічні пакети та
ін.
З появою комп’ютерних мереж користувачі одержали нову
можливість оперативного одержання інформації з будь-якої точки земної кулі.
Через глобальну телекомунікаційну мережу Інтернет можливий миттєвий доступ до
світових інформаційних ресурсів.
12. Охарактеризуйте:
− дистанційне навчання;
− дистанційні олімпіади, конкурси;
− віртуальні бібліотеки;
− віртуальні словники;
− віртуальні музеї.
·
Дистанційне навчання ґрунту- ється на
використанні сучасних інформаційних технологій, до- зволяє здійснити
міждисциплінарні, освітньо-професійні про- грами доступними різним соціальним
групам населення, що відповідно робить його невід’ємною частиною сучасного
освіт- нього простору та відображає суспільні трансформації.
· Віртуа́льною можна назвати бібліотеку, документи якої
зберігаються в машиночитній формі і котрі отримує користувач, який звертається
до пошукових машин глобальної мережі, не обов'язково бувши читачем бібліотеки.
Віртуальна бібліотека — це розподілена у просторі телекомунікації мережа загального користування,
орієнтована на обмін даними між бібліотеками.Середовище віртуальної бібліотеки
складається з ряду бібліотек, територіально віддалених одна від одної, які
виконують функції інтегрованого спілкування й отримання інформації про
бібліотечні ресурси.
·
Віртуальні
словники- що містить особливим чином
закодовані словникові статті, що дають змогу здійснювати швидкий пошук
потрібних слів, часто з урахуванням морфологічних форм і з можливістю пошуку
словосполучень (прикладів вживання), а також з можливістю зміни напряму
перекладу (наприклад, українсько-російський або російсько-український).
Сьогодні електронні словники займають все більш значне місце не тільки серед перекладачів та лінгвістів, але і в середовищі найрізноманітніших користувачів, що потребують оперативний переклад іншомовної інформації. Величезній кількості людей в ході своєї професійної діяльності доводитися шукати тлумачення або переведення різних іноземних слів. Електронні словники, забезпечені зручною системою пошуку, покликані полегшити працю як професійних перекладачів, так і школярів або студентів.
Сьогодні електронні словники займають все більш значне місце не тільки серед перекладачів та лінгвістів, але і в середовищі найрізноманітніших користувачів, що потребують оперативний переклад іншомовної інформації. Величезній кількості людей в ході своєї професійної діяльності доводитися шукати тлумачення або переведення різних іноземних слів. Електронні словники, забезпечені зручною системою пошуку, покликані полегшити працю як професійних перекладачів, так і школярів або студентів.
·
Віртуальний музей — музей, що існує у глобальній інформаційно-комунікаційній
мережі інтернет завдяки об'єднанню інформаційних і творчих ресурсів для
створення принципово нових віртуальних продуктів: віртуальних виставок,
колекцій, віртуальних версій неіснуючих об'єктів та ін.
Склалися три види віртуальних музеїв:
-віртуальні експозиційні галереї чи окремі тематичні
виставки, що є цифровими аналогами реальних експозиційних залів, колекцій та
виставок відповідного музею (вони репрезентовані на веб-сайті цього музею);
-віртуальні музеї «другого покоління», створені шляхом
суміщення масштабних міжмузейних колекцій та експозиційних галерей; такі музеї
поєднують у собі цифрові зображення реальних пам'яток, що зберігаються й
експонуються у сотнях різних музеїв, розкиданих по всьому світу;
-музеї віртуального мистецтва (net-art).
13. Навести характеристику ППЗ
та використання їх у навчальному процесі ВНЗ.
Виправданим та ефективним є використання ППЗ у
навчальному процесі, якщо вони мають високий рівень інтерактивності, що
забезпечує діалог студента з комп’ютером, а це, в свою чергу, відбувається
тоді, коли здійснюється співпраця між студентом і комп’ютером. Наслідками такої
співпраці є високий рівень мотивації щодо розв’язання поставлених завдань
учасниками процесів, що вивчаються.
14. Які
електронні навчальні ресурси найбільш ефективні в навчальному процесі ВНЗ?
Відповідь обґрунтуйте.
• електронний документ - документ,
інформація в якому подана у формі електронних даних і для використання якого
потрібні технічні засоби;
• електронне видання - електронний
документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має вихідні відомості
й призначений для розповсюдження в незмінному вигляді;
• електронний аналог друкованого
видання - електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане
видання, зберігаючи розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань,
приміток тощо;
• електронні дидактичні
демонстраційні матеріали - електронні матеріали (презентації, схеми, відео- й
аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;
• інформаційна система -
організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) та
інформаційних технологій, в тому числі з використанням технічних засобів, що
реалізують інформаційні процеси та призначені для зберігання, обробки, пошуку,
розповсюдження, передачі та надання інформації;
• депозитарій електронних ресурсів
- інформаційна система, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних
електронних освітніх ресурсів з можливістю надання доступу до них через
технічні засоби, у тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і
глобальних);
• комп'ютерний тест -
стандартизовані завдання, подані в електронній формі, призначені для вхідного,
проміжного і підсумкового контролю рівня навчальних досягнень, а також
самоконтролю та/або такі, що забезпечують вимірювання психофізіологічних і
особистісних характеристик випробовуваного, опрацювання результатів яких
здійснюється за допомогою відповідних програм;
• електронний словник - електронне
довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень,
фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;
• електронний довідник - електронне
довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані
згідно з алфавітним або систематичним порядком;
• електронна бібліотека цифрових
об'єктів - набір ЕОР різних форматів, в якому передбачено можливості для їх
автоматизованого створення, пошуку і використання;
• електронний навчальний посібник -
навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює
підручник;
• електронний підручник -
електронне навчальне видання з система¬тичним викладом дисципліни (її розділу,
частини), що відповідає навчальній програмі;
• електронні методичні матеріали -
електронне навчальне або виробничо-практичне видання роз’яснень з певної теми,
розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих
завдань, певного виду робіт;
• курс дистанційного навчання -
інформаційна система, яка є достатньою для навчання окремим навчальним
дисциплінам за допомогою опосередкованої взаємодії віддалених один від одного
учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на
базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;
• електронний лабораторний практикум
- інформаційна система, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і
штучних об'єктів, процесів та їх властивостей із застосуванням засобів
комп'ютерного унаочнення.
Існують комбіновані програмні
комплекси, у яких поєднанно програмні засоби з різних груп. Вони отримали назву
мультимедійні або інтерактивні, курси. Однією з переваг програмного
забезпечення навчального призначення є так звана інтерактивність, тобто швидкий
зворотній зв'язок між користувачем і засобами інформаційно-комунікаційних
технологій, що забезпечує реалізацію діалогу між учнем і учителем, між учнем і
програмним навчальним середовищем. Завдяки цьому навчання може здійснюватися у
тому темпі, який найбільше задовольняє студента.
15. Схарактеризуйте
віртуальні моделі, їх переваги та недоліки використання в навчальному процесі
ВНЗ
При
використанні звичайних ескізів доводиться виготовляти пробну віртуальну модель,
яка дозволить наочно вивчити всі особливості проекту. У разі використання
тривимірної графіки все набагато простіше. Можливості віртуального моделювання
дозволяють побачити, як об’єкт буде виглядати в реальності, оглянувши кожну
деталь з необхідного ракурсу. При цьому немає ніякої необхідності в створенні
макета, і всі помилки можуть бути виправлені до випуску пробного зразка. Дана
обставина дозволяє, по-перше, домогтися істотної економії часу. По-друге, на
розробку проекту витрачається менше зусиль і ресурсів.
16.
Схарактеризуйте тренажери-імітатори. Наведіть приклад їх використання в
навчальному процесі ВНЗ.
Протягом багатьох років тренажери
та імітатори використовувались у навчальному процесі для тих фахівців, робота
яких була пов’язана з професійним ризиком або потребувала значних витрат, а
тому для здешевленння та досягнення високого професіоналізму використовуються
тренажери та імітатори. Принцип їхньої дії полягає в тому, що в комп’ютері
створюється модель, робота якою максимально наближена до реального
устаткування, процесу. Учень виконує певні операції та одержує відгук
комп’ютерної системи.
На сучасному етапі в навчальній
роботі набули поширення використання тренажерів, імітаторів в галузях, що не
потребують приладів та устаткування (складання проектів, розрахунки схем,
виконання певних операцій і т.п.).При цьому використання імітаційного
моделювання має суттєве значення в навчальному процесі.
1.
За допомогою тренажерів, імітаторів можна
відтворювати практично будь-яку ситуацію, моделювати пристрої, виробничі
процеси. Кожний учень навчається в ситуації, максимально наближеній до
реальної виробничої.
2. Використання
тренажерів, імітаторів, що базуються на персональних комп’ютерах, дозволяє
уніфікувати навчальний процес. Прикладом може бути електронні лабораторії з
хімії, фізики. Лабораторні роботи з цих предметів можна виконувати в будь-якій
комп’ютерній лабораторії за умов наявності відповідної програми.
17.
У чому полягають переваги віртуального моделювання?
Використання комп'ютерного
моделювання має певні переваги, зокрема:
- моделювання з використанням
комп'ютерних засобів є менш вартісним порівняно з експериментальними
дослідженнями на лабораторному обладнанні;
- моделювання імітаційних процесів
дає змогу демонстраційно наблизитися до реальних умов;
- існує можливість багатократного
повторення експерименту за допомогою комп'ютерних засобів.
18.
Яким чином ІКТ використовується в здійснені самостійної роботи студентів
ВНЗ? Охарактеризуйте форми самостійної роботи.
Інформаційно-комунікаційні
технології, швидке їх вдосконалення та використання в усіх сферах діяльності
людини надають практично необмежені можливості розміщення, збереження, обробки
та доставки інформації будь-якого об’єму, змісту на необмежені відстані. В цих
умовах на перший план у підготовці фахівців висувається цілеспрямована робота
із самоосвіти.
Як зазначає Б. Корольов, самоосвіта
– самостійна пізнавальна діяльність людини, спрямована на досягнення певних
особистісно значущих освітніх цілей: задоволення загальнокультурних запитів,
пізнавальних інтересів у будь-якій сфері діяльності, підвищення професійної
кваліфікації тощо.
Значна роль в процесі самоосвіти
відводиться сучасним технологіям навчання, педагогічній спрямованості змісту
навчального матеріалу, а також умовам для самостійного навчання. Мається на
увазі не тільки відбір змісту навчального матеріалу, а й інтерактивних
інформаційних середовищ.
Самостійна робота – це різноманітні
види навчальної діяльності студентів, що здійснюються на навчальних заняттях
або вдома за завданням викладача, під його керівництвом, однак без його
безпосередньої участі.
Розв’язання цих завдань значною
мірою залежить від педагогічної майстерності педагогів, їхньої підготовленості
до роботи з наростаючими потоками інформації, володіння методами представлення,
пошуку та переробки інформації. Необхідною умовою розробки та впровадження нових
форм і технологій навчання є підготовленість педагогів до роботи у новому
інформаційному середовищі. В цьому зв’язку, на нашу думку, важливим є
формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів і педагогів.
Найбільшого використання в практичній
діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:
− освоєння ІКТ, пошук
необхідної інформації в мережі Інтернет;
− підготовка до
лабораторних, практичних і семінарських занять;
− підготовка до
тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;
− підготовка до
опитування, колоквіуму;
− виконання дипломних,
контрольних робіт, завдань;
− підготовка до
ділової гри, оформлення її результатів;
− написання доповідей,
рефератів, статей, курсових робіт;
− виконання проектів
та їх оформлення;
− написання звітів із
практики, екскурсій;
− виконання курсового,
дипломного проектів.
19.
У чому полягає роль і місце ІКТ у здійснені позааудиторної діяльності студентів
ВНЗ?
До позааудиторної діяльності ми
відносимо будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального
закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку,
розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих
якостей.
Позааудиторна діяльність студентів
із використанням ІКТ сприяє не тільки більш якісній підготовці випускників ВНЗ
до професійної діяльності в інформаційному суспільстві, а й формуванню
інформаційної культури фахівця.
20.
У чому полягає мета, зміст та структура ЄІОС навчального закладу?
Метою створення єдиного освітнього
інформаційного середовища є розвиток навчальної, педагогічної, управлінської й
обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють
інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і
доступність навчального процесу. Крім того розвиваються здібності студентів,
учнів, задовольняються їхні потреби, триває підготовка до майбутнього
самостійного життя.
Зміст ЄІОС навчального закладу
полягає в наступному:
− задоволення індивідуальних,
освітніх потреб студентів через підвищення рівня підготовки в області ІКТ;
− створення єдиного інформаційного
простору через інтеграцію розрізнених підрозділів і служб;
− динамічне поєднання всіх
комунікаційних засобів завдяки універсальним формам зберігання, обробки і
передачі інформації;
− розвиток матеріально-технічної та
навчально-методичної баз навчальних закладів;
− удосконалення системи
інформаційного і методичного її забезпечення в управлінні навчальними
закладами.
Компоненти ІОС навчання поділяються
на дві категорії: суб’єкти і об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і
викладачі. Об’єктами – засоби навчання та інструменти навчальної діяльності,
методики, матеріальна база, управління педагогічним процесом, способи
комунікації (організаційно-управлінський, роз’яснювально-мотиваційний,
поведінковий для відповіді, технічний, емоційний). Об’єкти – це ті носії
інформації та навчальні дії, які, будучи засвоєними і перетвореними свідомістю
суб’єктів, перетворюються в процесі навчальної діяльності в якості особистості
– світогляд, систему цінностей і сенсів, переконання, компетенції і т. ін.
21. Яким чином ЄІОС навчального
закладу забезпечує самостійну роботу студентів ВНЗ?
Самостійну роботу студентів при
вивченні дисциплін навчального плану у ВНЗ з використанням інформаційних
технологій можна організувати як систему:
• роботи з електронними виданнями в
бібліотеці, підготовки до практичних занять;
• виконання індивідуальних завдань
на основі використання інформаційних технологій;
• поточної атестації за допомогою
електронного тестування;
• використання освітніх сайтів та
автоматизованих навчальних програмних засобів.
Значне місце в самостійній роботі
студентів займає використання Інтернет-технологій для ефективного пошуку
інформації. Доступність великої кількості електронних статей, довідкової
літератури, електронних навчальнометодичних розробок, які викладено на сайтах
університетів, безумовно розширюють творчий потенціал студентів за умов, якщо
вони вміють творчо працювати з добутою інформацією. Окрім знання методів пошуку
студенти мають опанувати методи аналізу, синтезу, узагальнення інформації.
Лабораторна робота № 3
Модернізація процесу навчання на основі використання єдиного інформаційного освітнього середовища.
Відповіді на контрольні запитання
1.У чому полягає зміст комп’ютерної підготовки
викладача, за якими рівнями вона здійснюється?
Комп’ютеризація дозволяє зробити викладача
і студента рівноправними партнерами в процесі навчання. При цьому можливі два
шляхи здійснення навчання.Розгляньмо шляхи, за якими відбувається навчання у
ВНЗ з використанням ІКТ: перший - за умови збереження традиційної форми
навчання нові інформаційні ресурси (комп’ютер, Інтернет) використовуються лише
як засоби забезпечення більш ефективного одержання професійних знань. За їх
допомогою студенти знайомляться з навчальними програмами курсів, з літературою,
яку необхідно опрацювати під час вивчення конкретних курсів; їм пропонують
тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу; збірники задач, вправ, теми
дискусій, курсових робіт і т. ін. Тобто комп’ютер та Інтернет виконують роль
чинника з поліпшення засобів зв’язку між викладачами й студентами.
Інший шлях - дистанційне навчання як
самостійна форма навчання, коли в мережі Інтернет пропонуються окремі курси.
Проте за обох підходів необхідні
навчально-методичні матеріали, на основі яких можливе навчання, що орієнтоване,
головним чином, на самостійну роботу студентів. Для одержання ефективного
результату необхідно підготувати цілий комплекс матеріалів, що складають
«кейси» студента та викладача. В процесі формування таких кейсів все більшої
популярності набуває мультимедіа-підхід, коли студент забезпечується електронними
навчально-методичними комплексами. Ці ЕНМК становлять структуровані особливим
чином інформаційні матеріали та записані на магнітні носії або доступні через
комп’ютерну мережу.
2. Які дидактичні умови лежать в основі
підготовки педагогічних кадрів до роботи в єіос?
У підготовці педагогічних кадрів для
роботи в ІОС слід дотримуватися таких дидактичних умов:
- − модульний принцип організації навчання ІКТ;
- − забезпечення диференційованого підходу в навчанні;
- − урахування особливостей навчання студентів, педагогів у побудові змісту і принципів реалізації системи підтримуючого навчання;
- − підвищення мотивації педагогів до вивчення і використання ІКТ у професійній діяльності.
3. Схарактеризуйте створення
автоматизованої системи управління закладом.
Створення сучасного ІОС навчального
закладу передбачає:
− проектування, монтаж та налагодження
локальної мережі з виділеним сервером, що об’єднує всі комп’ютерні ресурси
навчального закладу;
- формування медіатеки та впровадження
локальних мережних навчальних програмних комплексів;
− створення єдиної інформаційної бази
навчального закладу;
− надання користувачам регламентованого
доступу до інформації.
Метою успішної інформатизації навчального
закладу є створення автоматизованої системи управління закладом, яка об’єднує
всі підструктури та ланки його діяльності та забезпечує:
- створення єдиного інформаційного
простору, розвиненої комунікативної інфраструктури;
- створення та впровадження нових форм і
методів управління навчальним закладом;
− зменшення часу від одержання інформації
до прийняття рішення;
− впровадження єдиного стандарту роботи з
електронними документами, доступності до них;
− автоматизацію та підвищення ефективності
роботи з педагогічними працівниками, підструктурами;
− створення інфраструктури управління
корпоративними знаннями.
4. У чому полягає необхідність
модернізації освіти?
Світовий процес переходу від
індустріального до інформаційного суспільства, а також сучасні
соціально-економічні процеси вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності
держави, а особливо – в освіті. Інформатизація освіти як складова частина цього
процесу є системою методів, процесів і програмно-технічних засобів,
інтегрованих з метою накопичення, оброблення, зберігання, розповсюдження та
використання інформації в інтересах її споживачів.
Однією з необхідних умов успішної
реалізації модернізації освіти на сучасному етапі є формування єдиного
інформаційного освітнього середовища на всіх рівнях із забезпеченням їх
інтеграції.
5. Чим зумовлена необхідність створення та
використання інформаційного освітнього середовища?
Модернізацією освіти.
6.Схарактеризуйте зміст і характеристику
компонентів інформаційного середовища.
В процесі побудови ІОС виокремимо наступні
складові:
− змістовна;
− організаційна;
− технологічна.
До змістовної складової відносимо:
1. Інформаційні масиви, що мають
спрямовану навчальну та методичну підтримку навчального процесу.
2. Інформаційні масиви, що спрямовані на
самоосвіту всіх користувачів системи інформаційного забезпечення.
3. Інформаційні масиви, що забезпечують
правомірність, якість та своєчасність прийняття управлінських рішень та
проведення моніторингових досліджень.
До організаційної складової відносяться:
1. Єдина система інформаційного
забезпечення діяльності, що передбачає функціонування єдиного банку даних
навчальної інформації, що забезпечує зберігання та підтримку інформаційних
фондів.
2. Підрозділи, які виконують роль
структуроутворюючих елементів, що забезпечують формування ІОС.
3. Режими інформаційного обслуговування
учасників навчального процесу.
4. Система інформаційного маркетингу, що
передбачає: вивчення наявного попиту на навчальну інформацію:
− виявлення потреб у видах інформаційних
послуг;
− визначення потенційного попиту на
послуги та види навчальної інформації;
− знаходження оптимальних механізмів
розповсюдження освітньої інформації та реклами.
До технологічної складової відносяться:
1. Система засобів, що забезпечує
проведення робіт з усіма видами навчальної інформації, яка включає механізми її
обробки, збереження, оперативного пошуку та тиражування.
2. Розгорнута система засобів масової
інформації.
3. Система, що забезпечує введення в
експлуатацію, сервісне обслуговування, ремонт і модифікацію використаних у
роботі з освітньою інформацією технічних засобів.
7. Які інструменти навчальної діяльності
використовуються в іос?
В університеті створено центральний
комунікаційний вузол (ЦКВ), до якого підведено всі комунікації, що з’єднують
елементи корпоративної мережі. У ЦКВ розміщене таке активне обладнання, що
забезпечує технічну сторону функціонування мережі:
1. Сервіс Інтранет, на якому находяться
такі служби: внутрішній Веб-сервер, FТР-сервер, файл сервер.
2. Сервіс Інтранет, на якому знаходяться
зовнішній Веб-сервер, FТР-сервер.
3. Сервер Е-mail, суміщений з Рrохі.
4. Бібліотечний сервер.
5. Сервер віддаленого доступу
використовується для зв’язку корпоративної мережі з іншими підструктурами
навчального закладу.
6. Шлюз із зовнішньою мережею, що
забезпечує можливість використання ресурсів Інтернет.
7. Внутрішній маршрутизатор
використовується для об’єднання елементів мережі та фільтрації графіка.
8. У чому полягають можливості
використання іос в навчальному процесі, його складові?
Єдиний інформаційний освітній простір
навчального закладу – це система, в якій задіяні на інформаційному рівні та
пов’язані між собою всі учасники навчально-виховного процесу: адміністрація,
викладачі, студенти та їхні батьки. Практично всі учасники навчально-виховного
процесу об’єднані між собою відповідними інформаційними потоками.
Упровадження інформаційно-комунікаційних
технологій у процес викладання всіх предметів вимагає підвищення інформаційної
культури педагога, впровадження нових методів навчання з використанням
комп’ютерних технологій. Особливої уваги потребує формування інформаційно-комунікаційної
компетентності педагога і студента. Без цього неможливе здійснення
навчально-виховного процесу в єдиному інформаційно-освітньому просторі. Саме
викладач вирішує, в якій якості, в якому обсязі і для яких цілей можуть бути
використані засоби ІКТ у навчальному процесі. Тобто викладач є одним із
найбільш активних учасників створення єдиного інформаційного освітнього
простору навчального закладу.
9.Схарактеризувати процес інформатизації
освіти та які питання він вирішує.
Інформатизації освіти—
в широкому розумінні — комплекс соціально-педагогічних перетворень, пов'язаних
з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами й технологією,
у вузькому — впровадження в заклади системи освіти інформаційних засобів, що
ґрунтуються на мікропроцесорній техніці, а також інформаційної продукції і
педагогічних технологій, які базуються на цих засобах. І. о. — частина процесу
інформатизації суспільства, теоретичною основою якого виступає інформатика —
система знань, яка стосується вироблення, переробки, зберігання, пошуку й
поширення інформації в найрізноманітніших її аспектах у природі, суспільстві,
техносфері. Практика інформатизації середніх загальноосвітніх шкіл поставила
перед педагогікою ряд проблем. Однією з найбільш гострих (крім матеріальних і
організаційних) є проблема "опору вчителів" впровадженню
інформаційних технологій у процес навчання, зумовлена протиріччям між
колективними формами навчання, характерними для класно-урочної системи, і
індивідуалізацією навчання, стимульованою персональними ЕОМ. Друга проблема —
ймовірне зменшення міжособистісних контактів за рахунок розширення звернення до
позбавленої особистісних рис шформації. Важливе коло проблем пов'язане з
правовими основами поширення інформації в системі освіти.
10. Що дає e-learning у підвищенні
кваліфікації викладачів, які його переваги?
Е-learning, не будучи панацеєю, є важливим ресурсом для підвищення кваліфікації
викладачів, воно може забезпечити нинішній і майбутній викладацькі склади
доступом до багатьох інформаційних ресурсів, курсів, інструментарію, програм
навчання, он-лайнових співтовариств, а також забезпечити можливості співпраці з
іншими працівниками освіти в усьому світі. За дуже короткі терміни e-learning стало одним із компонентів сектора високих технологій, що найдинамічніше
розвиваються. Воно здійснило істотний вплив на вищу освіту. Нині більшість
навчальних закладів у розвинених країнах забезпечені доступом до Інтернет в
навчальних аудиторіях. На підставі цих тенденцій для розробників політики і
стратегії дуже важливо оцінювати потенційну цінність e-learning для підготовки
і оновлення навичок викладачів з тим, щоб вони, в свою чергу, допомагали в
підготовці майбутніх фахівців до успішної роботи.
Е-learning має низку переваг для
підвищення кваліфікації викладачів, включаючи:
− доступність у будь-який час; нинішні або
майбутні викладачі можуть оцінювати освітні ресурси, курси, он-лайнові
співтовариства або програми перепідготовки в будь-який слушний для них час,
будь-то ранок, пізня ніч або вихідні дні;
− доступність у будь-якому місці; студенти
можуть спілкуватися з іншими або використовувати ресурси, курси, он-лайнові
співтовариства або програми перепідготовки в будь-який слушний для них час, з
місця, де є комп’ютер, підключений до Інтернет або при наявності бездротового
Інтернет;
− співпраця і мережеві співтовариства;
е-learning може служити каталізатором (або важелем) процесів трансформації
традиційної парадигми викладання і навчання; поєднання е-learning з
традиційними методами може сприяти формуванню багатшого та інтерактивнішого
середовища навчання.
11. Які проблеми висуває використання
e-learning?
Вимагає збільшення інвестицій в неперервну
професійну підготовку педагогів з метою допомоги їм в опануванні технології
е-learning. Проте, використання е-learning як інструменту розвитку освіти
висуває важливі питання перед Урядом і науковими установами, які мають справу з
політикою, фінансуванням, практикою викладання, дослідженнями, технічної
інфраструктури і підтримки.
12. Які існують та використовуються моделі
змішаного навчання, у чому полягають їх переваги та недоліки?
Як свідчить
дослідження щодо впровадження змішаного навчання, яке здійснюється у поєднанні
традиційних технологій з дистанційним навчанням, то це дає гарні результати.
Змішане навчання можна здійснювати за такими моделями:
Перша модель
1. Навчання здійснюється за схемою:
ДН → очна сесія → самостійне вивчення на
основі інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ)
− ДН (формування базових знань під час
вивчення теоретичного матеріалу);
− очна сесія (детальний розгляд теми,
обговорення та дискусія з даної теми);
− самостійне вивчення (виконання завдань
на базі вивченого навчального матеріалу, спілкування засобами ІКТ).
Друга модель
2. Тренінг в навчальній аудиторії →
самостійне вивчення на основі ІКТ → очна сесія
Розглянемо відповідні складові:
− під час проведення тренінгу в навчальній
аудиторії здійснюється відпрацювання певних ситуацій, які використовуються
викладачем або виконуються практичні завдання, семінари, ділові ігри та інше.
− подальше навчання здійснюється
самостійно в режимі он-лайн на більш високому та широкому обсязі навчального
матеріалу, виконанні практичних завдань, а також здійснюється спілкування з
викладачем, консультантом, студентом.
У наведених схемах змішаного навчання
здійснюється поєднання самостійного та аудиторного навчання, що дає можливість
кожному проявити себе відповідно до тих можливостей, якими він володіє.
Змішаний курс за обсягом навчального
матеріалу значно більший у порівнянні з обсягом навчального матеріалу за
традиційною формою навчання. Кожний учень або студент має можливість навчатися
за власною траєкторією у будь-який зручний час. Використання електронних
навчальних курсів сприяє зменшенню прогалин у знаннях, можливість одержувати
додаткову інформацію для підвищення свого фахового рівня, відпрацювання
пропущених занять та ін.
Головною перевагою другої моделі
здійснення змішаного навчання є можливість практичного виконання або
відпрацювання практичних ситуацій, здійснення повторення та узагальнення
навчального матеріалу, спілкування з колегами після завершення навчання. У
випадку, коли після завершення навчання виникають певні труднощі, кожний має
змогу одержати додаткову консультацію у колег або викладача.
Змішане навчання є моделлю успішного навчання,
метою якого є одержання знань з використанням консультування за допомогою
електронної пошти, дискусії на форумах, блогах, у роботі з Веб-ресурсами,
електронними книгами та ін.
13. Які питання, проблеми необхідно
вирішити для ефективного використання e-learning в навчальному процесі внз?
Створення середовища, в якому студенти
(учні) не були прикуті до стаціонарного комп’ютера, а мали змогу пересуватися з
ним, стало можливим з появою портативних комп’ютерів (note book, lup-top).
Визначаючи інноваційність обладнання та
можливості, які відкривають комп’ютерні технології в забезпеченні наочності й
доступності навчального матеріалу, комп’ютерна лабораторія вбудовується у
традиційну систему навчання, що орієнтована на трансляцію знань від викладача
до студента (учня).
Створення середовища електронного навчання
в навчальному закладі дозволяє кардинально змінити парадигму трансляції знань.
Ця модель, що орієнтована на принципи «вчитися завжди і всюди», створює умови
для реалізації принципів особистісно орієнтованої освіти.Упровадження
електронного навчання (Е – learning) в українську систему освіти є актуальним,
дозволяє здійснювати освіту на відстані, в будь-який час, експортувати
вітчизняні освітні послуги та ін.
14. Схарактеризуйте структуру електронного
навчального засобу, вимоги до нього.
Електронні навчальні засоби (ЕНЗ), що
використовуються у навчанні, мають містити:
- титульну сторінку ЕНЗ;
- анотацію;
- представлення автором розробленого
курсу;
- навчальну програму;
- навчальні тексти;
- ілюстративний матеріал;
- список основної та додаткової літератури
з усіх тем ЕНЗ;
- словник термінів, понять з окремих тем і
до всього курсу на гіпертекстовій основі;
- хрестоматійні, додаткові матеріали;
- методичні рекомендації з вивчення
електронного курсу;
- інструкцію по роботі з ЕНЗ.
16. Схарактеризуйте сервіси: Флікр,
Делішес, енциклопедія ВікіВікі.
Ураховуючи стрімкий розвиток мережних
співтовариств, нині отримали розвиток у педагогічній практиці наступні
технології: Делішес, Флікр, енциклопедії колективного авторства на базі
технології ВікіВікі.
Так, сервіси Делішес, Флікр можуть бути
використанні в педагогічній діяльності наступним чином:
- як джерела навчальних матеріалів;
- як сховище посилань на навчальні
матеріали;
- як розв’язання класифікаційних задач;
- як карти знань;
- як засіб для спільної навчальної
діяльності.
Flickr — це веб-сайт для розміщення
фотографій, їх обговорення та архівування. Широко використовується блоггерами
для зберігання фотографій. Популярний завдяки зручній та простій системі
завантаження та пошуку фотографій. Дозволяє створювати тематичні групи,
соціальні мережі
Делішес - це веб-сайт безкоштовно дає
зареєстрованим користувачам послугу зберігання і публікації закладок на
сторінки Всесвітньої мережі.
Відмінності:
-Посилання можна додавати та переглядати з
будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет;
-Кожна закладка повинна бути позначена
одним або кількома тегами або мітками-категоріями;
-Приватна мережева колекція посилань на
веб-сторінки є частиною групової колекції.
-Багато спільного з блогами мають ВікіВікі
(wikiwiki) – це колекція взаємопов’язаних між собою нотатків, середовища
швидкої гіпертекстової взаємодії.
У педагогічній діяльності ці технології
використовуються з такою метою:
- представлення, розширення, анотування
навчальних матеріалів;
- спільне створення віртуальних екскурсій;
- колективне створення творчих робіт;
- колективне створення енциклопедій;
- колективна робота над проектами.
17. Яким чином технології Веб 2.0
використовуються в навчальному процесі внз?
Соціальні сервіси
Веб 2.0 – це сучасні засоби, мережне програмне забезпечення, що підтримує
групову взаємодію.
Ці групові взаємодії включають:
- персональні дії, думки учасників
(ВікіВікі), розміщення медійних файлів (Флікр), фотографії, відеокліпи,
радіопередачі;
- створення на основі геоінформаційної
системи Google Maps (карти Google) тематичних сервісів;
- комунікації учасників між собою.
18. Характеристика мобільного навчання та
можливості його використання в навчальному процесі.
Можливість безпосереднього виходу в
Інтернет за допомогою мобільного телефону або використання його як модему, що
приєднаний до персонального комп’ютера, ноутбука, нетбука, кишенькового
комп’ютера, або іншого пристрою за допомогою дротового або бездротового зв’язку
розширює можливості інформатизації освіти, розвитку інформаційної культури.
19.У чому полягають переваги та недоліки
використання m-learning у навчальному процесі внз?
Mobile learning (m-learning) – це передача
знань на мобільний пристрій з використанням WAP або GPRS технологій.
Мета m-learning – зробити процес навчання
гнучким, доступним і персоналізованим.
Головний принцип мобільного навчання –
навчання в будь-якому місті, в будь-який зручний час.
Необхідно зазначити, що у використанні
мобільного навчання мають місце деякі труднощі:
- висока вартість обладнання;
- малий розмір екрану, обмеженість
клавіатури;
- створення інтерактивних програмно –
педагогічних продуктів, їхнє методичне забезпечення.
20. У чому полягає віртуальне та
комп’ютерне моделювання?
Віртуальні моделі
можуть подаватися у вигляді наочних моделей за допомогою графічних образів і
зображень. Віртуальна модель – модель, що є відображенням ідеального уявлення
людини про навколишній світ, який фіксується у свідомості людини за допомогою
думок і образів.
Розвиток ІКТ,
використання комп’ютерів у навчальному процесі спонукали до розвитку та
використання комп’ютерного моделювання.
Комп’ютерне моделювання визначають як
реалізацію моделі за допомогою комп’ютера.
Моделювання є найбільш адекватним сучасним
вимогам до системи освіти методом використання комп’ютерів у навчальному
процесі, який зумовлює активні методи навчальної діяльності.
21. Яким чином використовується
комп’ютерне моделювання в навчальному процесі внз?
Використання комп’ютерного моделювання в
навчанні студентів здійснюється за двома варіантами:
1. Дослідження явищ на основі готових
моделей.
2. Побудова моделей самими студентами.
22. Схарактеризуйте: інтерактивний
навчальний комплекс, віртуальну лабораторну роботу, інтерактивний плакат.
Віртуальна лабораторна робота - це
спеціальна програма, яка моделює закони і явища фізики, хімії і т. д.
До складу мультимедійного інтерактивного
предметного кабінету входять:
- Навчальний мультимедійний інтерактивний
комплекс:
-Інтерактивна дошка ActivBoard виробництва
компанії PROMETHEAN ltd (Великобританія) з електронними олівцями, бездротовим
планшетом вчителя, системою дистанційного інтерактивного тестування та
моніторингу знань.
-Мультимедійний проектор.
-Комп’ютер вчителя.
-Спеціалізоване навчальне програмне
забезпечення, методичні матеріали.
- Лабораторне та демонстраційне
обладнання.
Плакат – це інтерактивний засіб
повідомлення: він завжди передбачає взаємозв’язок автора й глядача. Аудіовізуальні
засоби комунікації, на відміну від плаката, нав’язують повідомлення аудиторії,
не апелюючи до її розуму й відчуттів; примушують до сприйняття, не залишаючи
часу на аналіз. У цьому процесі нема місця для розвитку адресатом його власних
образів чи фантазій, він не розрахований на діалог.
Коментарі
Дописати коментар